мамона
21мамона — и. 1) ч. У деяких давніх народів (сирійців та ін.) – бог багатства та наживи; у християнських церковних текстах – злий дух, уособлення користолюбства. •• Відда/тися мамо/ні не зупинятися ні перед чим, коїти злочини заради власного збагачення.… …
22мамона — МАМОН а; м.; МАМОНА, ы; ж. [от греч. mammōnas богатство] 1. У некоторых древних народов Ближнего Востока: божество богатства и наживы. 2. В христианских текстах: символ стяжательства, жадности, чревоугодия, то есть пороков по христианскому… …
23мамона — богатство; корысть …
24мамона — Мамона: омана [VII] у древніх сірійців бог наживи, багатства; переносно: віддаватися [3] у древніх сірійців бог наживи, багатства; переносно: віддаватися Мамоні служити фальшивим ідеям [21] Мамоні: служити фальшивим ідеям [3] …
25мамона — заключенный, не примыкающий ни к какой группировке …
26мамона — ы; ж.; см. мамон …
27мамона — 1 іменник чоловічого роду, істота бог багатства та наживи мамона 2 іменник жіночого роду жадібність …
28мамона — багатство, маєток; злий дух збагачення …
29мамона — ни, ч. Пн. 1. Чоловік, який живе чужим розумом і говорить, що на язик попаде; уособлення користолюбства. 2. Гроші, земне багатство; жадібність …
30мамона — мамон/а и мамон/ …
